Содержание
Коли людина вперше обирає проксі, вона бачить три слова: резидентські, мобільні, серверні. Ціни відрізняються в рази, а описи звучать схоже. Через це часто переплачують за дорогий тип там, де вистачило б простішого, або навпаки економлять і отримують капчі замість даних.
Насправді вибір залежить від одного питання: як конкретний сайт ставиться до того, звідки прийшов запит. Розберімо кожен тип і типові завдання для нього.
Звідки беруться адреси
Будь-яка IP-адреса в інтернеті належить комусь: домашньому провайдеру, мобільному оператору чи дата-центру. Ця інформація відкрита. Кожен блок адрес закріплений за автономною системою з номером ASN, і сайт за частки секунди бачить, хто видав адресу.
Тому три типи проксі відрізняються не «якістю», а походженням. А вже від походження залежить, як на запит дивляться сайти.
Серверні проксі
Серверні, або датацентрові, адреси належать хостинг-компаніям і дата-центрам. Їх видають серверам, а не людям. Такі адреси йдуть великими блоками в одних підмережах.
Плюси: найнижча ціна, висока швидкість і рівне з’єднання. Сервер не вимикають на ніч, і він не виходить із зони покриття.
Мінуси: частина сайтів насторожено ставиться до дата-центрів. Соцмережі, великі маркетплейси й сервіси з захистом від ботів можуть показувати таким адресам капчу або обмежувати їх цілими підмережами.
Коли брати:
- збір відкритих даних із каталогів, дошок оголошень і довідників без суворого захисту;
- перевірка доступності власного сайту з різних країн;
- робота з API, які обмежують кількість запитів з однієї адреси, але не перевіряють її тип;
- тести й налагодження скриптів, перш ніж запускати їх на дорожчому трафіку.
Резидентські проксі
Резидентську адресу видає домашній інтернет-провайдер. За нею стоїть реальний пристрій — комп’ютер або телефон людини, яка погодилася ділитися з’єднанням через застосунок-партнер. Для сайту такий запит виглядає як звичайний відвідувач із дому.
Плюси: висока довіра сайтів і найширша географія. Часто можна обрати не лише країну, а й регіон, місто чи провайдера.
Мінуси: дорожчий гігабайт і менш передбачуване з’єднання. Якщо пристрій вийде з мережі, фіксована адреса може змінитися раніше, ніж закінчиться задана тривалість сесії.
Коли брати:
- сайти із захистом від ботів, які віддають дата-центрам капчу чи помилку 403;
- перевірка реклами й пошукової видачі так, як її бачить людина в потрібному місті;
- моніторинг цін там, де магазин показує роботам інші ціни або порожні сторінки;
- робота з кількома власними акаунтами, коли кожному потрібен окремий IP, якщо правила платформи це дозволяють.
Наприклад, резидентські проксі з вибором країни, міста й провайдера в Prokso охоплюють 195 країн і працюють як у режимі «Новий IP на кожен запит», так і з фіксованим IP до 120 хвилин.
Мобільні проксі
Мобільні адреси належать операторам 4G і 5G. Особливість мобільних мереж у тому, що одну зовнішню адресу оператора одночасно використовує багато абонентів. Тому сайти обережно блокують такі IP: під обмеження потрапили б звичайні користувачі смартфонів.
Плюси: найвища довіра серед трьох типів для сервісів, орієнтованих на смартфони.
Мінуси: найвища ціна за гігабайт, вужча географія, ніж у резидентських, і змінна швидкість, яка залежить від стану мережі оператора.
Коли брати:
- перевірка мобільних версій сайтів і застосунків так, як їх бачать користувачі конкретного оператора;
- перевірка мобільної реклами в потрібній країні;
- робота із соцмережами та сервісами, які переважно розраховані на смартфони, у межах їхніх правил.
Як обрати: три питання
Замість того щоб одразу брати найдорожчий варіант, дайте відповідь на кілька питань.
- Чи перевіряє сайт тип адреси? Запустіть невелику партію запитів через серверні проксі. Якщо сторінки віддаються нормально, переплачувати немає сенсу.
- Чи входите ви в акаунт? Для роботи з акаунтами потрібна адреса, якій сайт довіряє, і фіксований IP на час сесії. Тут доречні резидентські або мобільні.
- Чи важливе точне місце? Якщо потрібне місто чи конкретний провайдер, обирайте тип із детальним вибором гео. Найширший вибір зазвичай у резидентських.
Часто найвигідніша схема змішана. Скажімо, компанія збирає ціни з кількох десятків магазинів. Більшість із них спокійно працює із серверними адресами, а для кількох захищених сайтів купують окремий обсяг резидентських. Разом це дешевше, ніж усе через резидентські, і надійніше, ніж усе через серверні. Як розподілити завдання між двома найпопулярнішими типами, показує детальне порівняння резидентських і серверних проксі.
Три поширені хибні уявлення
«Серверні — погані проксі». Ні, це проксі під інші завдання. Для сайтів без суворої перевірки вони працюють так само, лише дешевше і стабільніше.
«Резидентські проходять скрізь». Домашня адреса пояснює лише, звідки прийшов запит. Сайт також дивиться на браузер, cookies, частоту запитів і поведінку. Невдало налаштований скрипт помітний із будь-якої адреси.
«Мобільні потрібні всім». Мобільні адреси мають сенс для мобільних сценаріїв. Для збору відкритих даних з інтернет-магазину вони просто дорожчі без відчутної різниці.
Що ще варто перевірити перед покупкою
Крім типу адрес, зверніть увагу на кілька практичних деталей. Чи є протоколи HTTP і SOCKS5, бо програми підтримують різні. Чи можна налаштувати тривалість сесії для фіксованого IP. Чи є доступ за IP (білий список) для програм, які не вміють вводити логін і пароль. І чи не згорає оплачений трафік, якщо ви користуєтеся проксі нерегулярно.
Правильний тип проксі — той, що розв’язує ваше завдання з першої спроби за найменшу ціну гігабайта. Невеликий тест на кількох гігабайтах зазвичай відповідає на це питання швидше за будь-яке порівняння.
